МЕТОД ПРЕДСТАВЛЕННЯ ОЦІНКИ РЕІНЖИНІРИНГУ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОЕКТНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.034Ключові слова:
програмна система, реінжиніринг, передпроектні дослідження, проектування, еволюційна спіраль, годограф, проектні коефіцієнти, коефіцієнт автоматизації, коефіцієнт схожості компонентів, компоненти повторного використанняАнотація
Предметом роботи є проектні коефіцієнти, що уводяться до моделі реінжинірингу програмної системи. Мета роботи. Сформувати метод представлення проектної оцінки реінжинірингу програмних систем, на підставі якого приймається остаточне рішення щодо доцільності виконання реінжинірингу. Одним з головних завдань інженерії програмного забезпечення є створення теоретичних і прикладних основ швидкої та якісної побудови складних систем з більш простих програмних елементів, які виконано у сучасних мовах програмування. Фактично рішення цього завдання здійснюється шляхом збирання, об’єднання або інтеграції різнорідних програмних ресурсів та компонентів повторного використання, що включають модулі, бібліотеки та програмні реалізації деякої складної програмної системи. За сучасними світовими тенденціями проектування програмного забезпечення: програмні системи повинні бути такими, що розвиваються та еволюціонують. Завданням статті є дослідження впливу проектних коефіцієнтів, що уводяться до моделі реінжинірингу програмної системи, на відповідність до фактичних статистичних даних вже реально виконаних проектів з реінжинірингу програмних систем. Методи.У статті знайшла свій розвиток методологія Бома, продовження якої відображене у формуванні аналітичних моделей із запропонованими змінами та пропозиціями щодо гнучкості побудови на етапі передпроектного аналізу. До моделей уведено проектні коефіцієнти, що являють собою удосконалення уявлень оцінки проектів за методом проектних точок Карнера та методом констант Якобсона із доданими доповненнями та розширеннями. Візуалізація моделей спирається на методи побудови спіральних моделей Архімеда, векторного представлення годографів Гамільтона та Михайлова, а метод обліку запланованого часу базується на проектних діаграмах Ганта. Результати: отримано метод за яким до раніш сформованих моделей реінжинірингу програмних систем, уведено проектні коефіцієнти, що дозволяють підвищити точність оцінки реінжинірингу, яка виражена у зменшенні середнього значення відносної похибки щодо фактичного часу його виконання. Висновки. До наукової новизни віднесено наступні положення щодо реінжинірингу програмних систем: удосконалено моделі візуалізації витрат за рахунок уведення коефіцієнтів автоматизації та схожості компонентів, які дозволить вносити зміни до конфігурації відповідних годографів. Реінжиніринг програмних систем дозволить: подолати протиріччя між темпами розвитку науки, техніки й процесів проектування; підвищити ефективність технічного супроводу; скоротити експлуатаційні витрати.Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
-
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.












