СТРАТЕГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ, РЕГІОНУ, СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.085Ключові слова:
стратегічний моніторинг, конкурентоспроможність країни, фінансово-економічна безпека, міжнародні рейтинги конкурентоспроможності, комплексний аналізАнотація
Предметом дослідження в статті є комплексний аналіз зовнішнього середовища за рівнем конкурентоспроможності країни. Мета роботи – поглиблення науково-методичних засад комплексного аналізу зовнішнього середовища за рівнем конкурентоспроможності країни в рамках стратегічного моніторингу в системі забезпечення фінансово-економічної безпеки держави, регіону, суб’єктів господарювання. В статті вирішуються наступні завдання: обґрунтовано ієрархічність зв'язків у процесі здійснення стратегічного моніторингу в системі забезпечення фінансово-економічної безпеки держави, регіону, суб’єктів господарювання; розглянуто ієрархію рівнів стратегічного моніторингу в системі національної економічної безпеки; охарактеризовані інформаційні потоки рівнів організації стратегічного моніторингу; описано процес використання інформації економічними суб'єктами на різних рівнях управління з метою здійснення стратегічного моніторингу; систематизовано міжнародні підходи до побудови рейтингів конкурентоспроможності країн; проаналізовано місце України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності. Використовуються такі методи: абстрактно-логічний аналіз, теоретичного узагальнення, системного та статистичного аналізу. Отримано наступні результати: доведено, що стратегічний моніторинг на державному, регіональному та місцевому рівнях, як правило, має ієрархічний зв’язок з притаманними всім ієрархічним системам характеристиками; фінансово-економічна безпека будь-якого економічного суб’єкта формується під впливом факторів зовнішнього середовища глобального, національного та регіонального рівнів; конкурентоспроможність країни розглядається як сукупність властивостей, притаманних національній економіці, які визначають здатність країни конкурувати з іншими країнами; за результатами аналізу ключових міжнародних рейтингів конкурентоспроможності країни встановлено, що Україні для забезпечення фінансово-економічної безпеки на різних рівнях передусім необхідно сконцентрувати зусилля на боротьбі з корупцією та здійсненні раціональної макроекономічної політики. Висновки: стратегічний моніторинг в системі забезпечення фінансово-економічної безпеки держави, регіону, суб’єктів господарювання в межах проведення системного аналізу і прогнозування змін глобальної конкурентоспроможності країн світу має стати вагомим заходом системно-комплексної реалізації системи протидії наявним загрозам для забезпечення захисту реалізації національних інтересів держави як основи життєздатності та умови подальшого прогресивного розвитку країни.Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
-
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.












