МОДЕЛЮВАННЯ РЕЙТИНГУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.11.080Ключові слова:
наука, науково-технічний розвиток, країни світового рейтингу, моделюванняАнотація
Предметом статті є рейтингова оцінка та розробка рекомендацій щодо управління науково-технічним розвитком країн. Мета дослідження – розробити методологію обчислення індексу науково-технічного розвитку та ранжувати країни світу. У статті вирішено такі завдання: розробити модель рейтингової оцінки науково-технічного розвитку країн світу; класифікувати країни світу залежно від рівня їх науково-технічного розвитку; надати рекомендації щодо розвитку науково-технічного потенціалу країн залежно від вибраних груп. Застосовуються такі методи: індексний метод, ранжирування та групування. Отримані наступні результати: наведені розрахунки дозволили визначити три групи країн відповідно до рівня їх науково-технічного розвитку: лідери, потенційні лідери та країни, що «наздоганяючі». Основним результатом проекту є сприяння розвитку науково-технічного потенціалу, демонстрація результатів науково-технічної діяльності та покращення рівня розвитку нових технологій. Для кожної з перерахованих груп країн були зроблені рекомендації щодо розвитку науки та технологій. Висновки: сучасний етап світового технологічного розвитку створює нові можливості для країн світу щодо забезпечення їх сталого зростання. Тому створення та підтримка потенціалу науково-технічного рівня в поєднанні з адекватною державною політикою економічного розвитку відкриває перед країнами величезні можливості для забезпечення глобальної конкурентоспроможності. Представлене дослідження дає загальні рекомендації для окремих країн щодо вдосконалення процесів управління науково-технічним потенціалом груп країн. Отримані результати можуть стати основою для розробки концепції та стратегії науково-технічного розвитку різних країн світу.Завантаження
Посилання
Astakhova, E., Reshetnyak, E., Ilchenko, V. (2019), "The Analysis of Trends and the Assessment of the Worldwide High-Tech Production. Development", IOP Publishing Ltd IOP, Conference Series: Earth and Environmental Science, Vol. 272, Issue 3, Section 2. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/272/3/032218.
Anholt, S.; Govers, R. (2016), "The Good Country Index", available at: https://www.goodcountry.org/acknowledgements
Gani, A. (2009), "Technological Achievement, High Technology Exports and Growth", Journal of Comparative International Management, No. 12 (2), P. 8–36.
Desai, M., Fukuda-Parr, S., Johansson, C., & Sagasti, F. (2002), "Measuring the technologyachievement of nations and the capacity to participate in the network age", Journal of Human Development, No. 3 (1), P. 95–122.
Porter, A., Rossini, F. (1985), "Peer review of interdisciplinary research", Science, Technology and Human Values, No. 10, P. 33–38.
Shahab, M. (2015), "Technology Achievement Index 2015: Mapping the Global Patterns of Technological Capacity in the Network Age", Elsevier Editorial System for Technology Forecasting & Social Change, P. 2–35.
Jones, C. (2016), "The Facts of Economic Growth Handbook of Macroeconomics", Handbook of Macroeconomics, Elsevier, Vol. 2, P. 3-69. DOI: https://doi.org/10.1016/bs.hesmac.2016.03.002
Broughel, J. & Thierer, A. (2019), "Technological Innovation and Economic Growth: A Brief Report on the Evidence", Mercatus Research, Mercatus Center at George Mason University, Arlington, VA, available at : https://www.mercatus.org/system/files/broughel-technological-innovation-mercatus-research-v1.pdf.
Komkov, N. (2017), "Scientific and technological development: Limitations and opportunities", Studies on Russian Economic Development, Vol. 28, P. 472–479. DOI: https://doi.org/10.1134/S1075700717050094
Uzunidis, D. & Boutillier, S. (2012), "Globalization of R&D and network innovation: what do we learn from the evolutionist theory?", Journal of Innovation Economics & Management, No. 10 (2), P. 23–52. DOI: https://doi.org/10.3917/jie.010.0023
Cozzens, S., Bobb, K., Bortagaray, I. (2002), "Evaluating the distributional consequences of science and technology policies and programs", Research Evaluation, No. 11, P. 101–107.
Wang, L. and Li, Z. (2018), "Knowledge Transfer from Science to Technology – The Case of Nano Medical Device Technologies", Front. Res. Metr. Anal., No. 3:11. DOI: https://doi.org/10.3389/frma.2018.00011
Diebolt, C. & Hippe, R. (2019), "The long-run impact of human capital on innovation and economic development in the regions of Europe", Applied Economics, No. 51:5, P. 542–563. DOI: https://doi.org/10.1080/00036846.2018.1495820
Kyzym, M., Khaustova, V., Reshetnуak, O., Timohova, G., Sakhnenko, O. (2019), "Research Study of the Problems of Human Resourcing of the Scientific and Innovation Entrepreneurship", International Journal of Recent Technology and Engineering (IJRTE), Vol. 8, Issue 3C, P. 213–218. DOI: https://doi.org/10.35940/ijrte.C1036.1183C19
Checchi, D, Malgarini, M, Sarlo, S. (2019), "Do performance‐based research funding systems affect research production and impact?", Higher Educ Q, No. 73, P. 45–69. DOI: https://doi.org/10.1111/hequ.12185
Rosenbloom, J., Ginther, D., Juhl, T., Heppert, J. (2015), "The Effects of Research & Development Funding on Scientific Productivity: Academic Chemistry, 1990-2009", PLoS ONE, No. 10 (9): e0138176. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0138176
Korzhavykh, E. (2012), "Scientometric Assessment of the Progress of Innovative Pharmacy in Russia", Russian Journal of General Chemistry, Vol. 82, No. 3, P. 527–534.
Weingart, P. (2005), "Impact of bibliometrics upon the science system: Inadvertent consequences", Scientometrics, No. 62, P. 117–131.
Siyanbola, W., Adeyeye, A., Olaopa, O. et al. (2016), "Science, technology and innovation indicators in policy-making: the Nigerian experience", Palgrave Commun, Vol. 2, No. 16015. DOI: https://doi.org/10.1057/palcomms.2016.15
World Bank, W. D. I. (2019), "World Development Indicators", Retrieved 2018, from The World Bank HYPERLINK, available at: http://ddp-ext.worldbank.org/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
-
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.