ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ НА ЕТАПІ РЕІНЖИНІРИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2022.20.005Ключові слова:
логістична мережа, технологія проєктування, оптимізація, реінжиніринг, багатокритеріальне оцінювання, підтримка прийняття рішеньАнотація
Предметом дослідження в статті є процес підтримки прийняття рішень в задачах оптимізації замкнених логістичних мереж на етапі реінжинірингу. Мета роботи – підвищення ефективності технологій автоматизованого проектування замкнених логістичних мереж за рахунок удосконалення математичних моделей багатокритеріальних задач реінжинірингу їх топологічних структур. У статті вирішуються наступні завдання: огляд і аналіз сучасного стану проблеми підтримки прийняття рішень в задачах оптимізації логістичних мереж на етапі їх реінжинірингу; декомпозиція проблеми оптимізації логістичних мереж на основних етапах їх життєвих циклів; вибір логічної схеми процесу реінжинірингу логістичної мережі як територіально розподіленого об’єкта; розробка математичної моделі загальної задачі багатокритеріальної оптимізації логістичних мереж за показниками економічності, оперативності, надійності та живучості; вибір моделей для скалярного багатокритеріального оцінювання варіантів реінжинірингу з урахуванням факторів, що важко піддаються формалізації, знань і досвіду особи, що приймає рішення. Використовуються такі методи: системний підхід, теорії систем, теорії корисності, теорії прийняття рішень, системного проєктування, оптимізації та дослідження операцій. Результати. Виконана декомпозиція проблеми реінжинірингу на задачі: визначення мети реінжинірингу та принципів перебудови мережі; оптимізації структури мережі; оптимізації топології елементів мережі; вибору технології функціонування; визначення параметрів елементів і транспортних засобів; оцінки та вибору найкращого варіанту побудови мережі. Удосконалено загальну математичну модель багатокритеріальної задачі реінжинірингу топологічних структур централізованих трирівневих логістичних мереж за показниками наведених витрат, часу доставки вантажів, надійності та живучості. Для отримання скалярних оцінок за множиною показників запропоновано універсальні функції загальної корисності і корисності локальних критеріїв. Виключення частини локальних критеріїв та обмежень із загальної моделі дозволяє отримувати моделі всіх практично цікавих задач оптимізації логістичних мереж. Висновки. Розроблений комплекс математичних моделей розширює методологічні засади автоматизації процесів проєктування логістичних мереж, дозволяє здійснювати коректне скорочення множини ефективних варіантів їх побудови для остаточного вибору з урахуванням факторів, що важко піддаються формалізації, знань і досвіду проєктувальників. Практичне використання запропонованого комплексу математичних моделей дозволить знизити часову й ємнісну складності технологій підтримки прийняття проєктних рішень, а за рахунок використання запропонованих процедур відбору варіантів – підвищити їх якість за множиною функціональних і витратних показників.Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
-
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.