@article{Iastremska_2020, title={ОСВІТНІЙ ТУРИЗМ ЯК ПІДҐРУНТЯ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ РИНКУ ПРАЦІ}, url={https://itssi-journal.com/index.php/ittsi/article/view/177}, DOI={10.30837/2522-9818.2020.11.097}, abstractNote={<p>Об’єктом дослідження є освітній туризм як складне соціально-економічне явище. Предметом дослідження є науково-практичні засади, які складаються з теоретичних положень функціонування освітнього туризму та методичного забезпечення впливу освітнього туризму на активізацію ринку праці з урахуванням його сучасного стану та законодаввчого забезпечення. Мета – удосконалення понятійно-категоріального апарату освітнього туризму та розроблення науково-практичних рекомендації з активізації ринку праці з урахуванням існуючих тенденцій розвитку освітнього туризму. Завдання: Для досягнення поставленої мети у статті сформовано та вирішено такі основні завдання: актуалізувати визначення поняття "освітній туризм" з урахуванням існуючих особливостей його розвитку; запропонувати основні етапи забезпечення активізації ринку праці з урахуванням освітнього туризму та визначити головні напрями його активізації. Методи. Теоретико-практичний аналіз робіт фахівців з освітнього туризму та функціонування ринку праці дозволив довести необхідність використанн таких методів дослідження: монографічного, аналізу та синтезу, структурно-логічного методу, системного підходу, теоретичного узагальнення. Отримано такі результати: Запропоновано визначити поняття "освітній туризм" з урахуванням різних форм економічної активності, терміну перебування для отримання освіти, можливості здійснення оплачуваної діяльності, що підвищить обґрунтованість пропозицій роботодавців для визначення особливостей робочих місць на рину праці. З урахуванням уточненого визначення запропоновано основні етапи і заходи активізації ринку праці, що полягають в: активізації економічної діяльності суб’єктів господарювання як джерела валютних надходжень від надання освітніх послуг іноземцям; зростанні результату міжгалузевих зв’язків підприємств, що виробляють супутні та додаткові послуги; формуванні додаткового ринку збуту для постачальників продукції та побутового обслуговування населення, розширенні асортименту та підвищенні вимог щодо якості товарів і послуг, що стимулює створення нових робочих місць; підвищенні якості робочої сили за рахунок упровадження новітніх технологій навчання, надходженні коштів у інфраструктуру галузі освіти. Виявлено основні напрями коригування існуючих негативних тенденцій щодо економічної активності на ринку праці: підтримка місцевих виробників, забезпечення необхідної кваліфікації робочої сили у відповідності до вимог ринку, рівномірний розвиток регіонів та створення належної інфраструктури освіти, яка здатна забезпечувати ринок праці фахівцями відповідної якості та компетентностей. Висновки. У визначення поняття освітнього туризму доцільно враховувати мету перебування, збільшувати термін візової підтримки та надати можливість освітнім туристам займатися економічною діяльністю для отримання особистого доходу. В процесі реалізації основних етапів і заходів з активізації ринку праці доцільно враховувати основні ринкові мультиплікаційні ефекти, які створюються в процесі отримання освіти. В якості головних напрямів активізації ринку праці слід використовувати економічну підтримку підприємців, підвищувати кваліфікацію робочої сили завдяки підвищенню якості набуття освіти у закладах вищої освіти на основі традиційних та ексклюзивних програм навчання. </p>}, number={1 (11)}, journal={СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОМИСЛОВОСТІ}, author={Iastremska, Olesia}, year={2020}, month={Бер}, pages={97–105} }