АПАРАТНА ПІДТРИМКА ПРОЦЕДУР АСИМЕТРИЧНОЇ АВТЕНТИФІКАЦІЇ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2021.18.031Ключові слова:
інтернет речі, асиметрична автентифікація, алгоритми шифрування, криптографічні ключі, електронні сертифікати, цифрові підписі, криптографічні мікросхемиАнотація
Предмет дослідження: процедури асиметричної автентифікації вузлів інтернет речей для забезпечення найвищого рівня безпеки з використанням криптографічних мікросхем. Метою статті є дослідження способів потенційного застосування криптографічних мікросхем для забезпечення безпечної автентентифікації вузлів інтернет речей з використанням процедур асиметричної криптографії. У статті вирішуються наступні завдання: аналіз апаратних засобів підтримки технологій асиметричної криптографії інтернет речей; визначення безпечних процедур асиметричної автентифікації вузлів інтернет речей та їх складових елементів: створення сертифікатів, верифікація відкритих та закритих ключів. Методи дослідження: метод структурно-функціонального аналізу і проектування складних систем, методи ідентифікації та автентифікації інформаційних об’єктів, криптографічні методи захисту інформації, методи аналізу безпеки розподілених інформаційних систем. Новизною проведеного дослідження є аналіз апаратних засобів підтримки технологій асиметричної криптографії інтернет речей з допомогою криптографічних мікросхем та визначення структурно-функціональних схем для реалізації процедур асиметричної автентифікації вузлів інтернет речей. Відмінними характеристиками наданих схем та процедур асиметричної автентифікації є: забезпечення підвищеного рівня інформаційної безпеки за рахунок захищеного зберігання криптографічних ключів, цифрових підписів, сертифікатів, конфіденційних даних в захищеному від зовнішніх атак апаратному оточенні та не потрібності зберігання закритих ключів клієнтів на стороні хоста. Результатами роботи є процедури та схеми застосування криптомікросхем асиметричної автентифікації для забезпечення захисту вузлів інтернет речей. Аналіз функціонування представлених схем дозволив сформувати наступні висновки. Запропоновані структурно-функціональні схеми для реалізації процедур асиметричної автентифікації вузлів інтернет речей з використанням криптографічних мікросхем надають користувачеві легку можливість реалізувати криптографію без експертних знань в цій галузі. У цих мікросхемах застосовується апаратний блок обчислення і перевірки цифрового підпису ECDSA з перевагами криптографії на еліптичних кривих, як перевірений і надійний алгоритм автентифікації, та блок генерування сеансових ключів симетричного шифрування ECDH. Надані схеми та процедури підтримують три складові інформаційної безпеки, а саме: конфіденційність, цілісність та автентичність даних. Приклади потенційних застосувань наданих схем та процедур можуть бути реалізовані за допомогою будь-якої мікросхеми асиметричної автентифікації, але їх рекомендується застосовувати для генерації сеансових ключів шифрування і там, де для перевірки даних і коду на цілісність і автентичність потрібні цифрові підписи.Завантаження
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
-
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.












